Чи може дитинства вистачити на життя?

Мені колись наснилося, що я ,мала, зустрілася із собою, дорослою. Стою така, мала, з довгими косами, в які вплетені різні стрічки- червона та синя, та сміливо так запитую:" А ти знаєш, що ти вже виросла? Ну і як, задоволена? Що, усе саме так, як тобі мріялося колись?". Не менш нахабніше я собі відповідаю : " Не скаржуся! А ти не насміхайся, сама виростеш, побачиш як воно, ТАКОЮ бути!". І сама собі, мала, знову парую: "А я не виросту, тому що не хочу! Не готова зараз і ніколи готова не буду!".

Цей сон вперше мені наснився, коли у мене ще не було подружнього життя. Вдруге снився, коли у мене вже був син, а втретє( чому я згадала його зараз) я його бачила тиждень тому. Усі три рази я зстрічалася з такою ж малою собою, але я , доросла, уві сні була інакша,і відповідала по-іншому. В останнє я себе, малу, просила, щоб та малеча мене не покидала, тому що з часом все більше відчуваю брак "дитячості " в собі, і намагаюся ту " дитячість " відродити.

І не вірте, що то є неможливим. Мені вдається це робити, справді вдається.
Часто зараз згадаю свою бабусю, що запевняла,мовляв серце в неї  18річної дівчини- спогади молодості не припиняють свою ходу і вона всередині молода, то тільки зовні трошки "смугастенька" стала.

Так ось мені зараз 14. А за пару років буде 16.Тому що ті відчуття, і ті почуття зі мною назавжди- я і тоді була МАЛА, незважаюи на ту, вже якусь відповідальність за свої дії.
І ще у мене є прекрасна нагода подовжити дитинство), а джерелом нової моєї "дитячості", самі того не підозрюючи, є мої діти. Так що цілком свідомо  із впевненістю заявляю- у мене знову ДВА ДИТИНСТВА- ОДНОМУ 12 РОКІВ, І ВОНО ПОЧИНАЄ "ІЖАЧИТИСЯ", ТОМУ ЩО ПЕРЕХОДИТЬ У СТАДІЮ ПІДЛІТКОВУ, ІНШОМУ-ТІЛЬКИ 6!

Так ось, нещодавно я бачила себе, малу, уві сні. Та мала задирака запитувала те саме, а відповіла  я їй наступне: "Це прекрасно- бути такою! Саме такою! БУТИ СОБОЮ! ЩЕ ЗУСТРІНЕМОСЬ!")