"висока культура нації"

Японію я знала тільки як країну з новітніми технологіями, мешканцями-"акуратістами" та тими, що переживають стресову ситуацію на роботі биттям посуду ( на верхньому поверсі тої ж роботи), чи мотузячи гумове опудало шефа- так би мовити, щоб стрес той зняти... Останні новини мені відкрили очі на іншу Японію, яку я ніколи не знала, і, напевно, в якій мені хотілося б народитися...

Як то воно- соціяльним бути?

Увесь час страждаю від своєї так би мовити СОЦіяльності чи то навпаки Асоціяльності. Легше одному- сидиш собі, про своє думаєш, ніхто тебе не чипає, ти нікому не докучаєш... А тут ну диктує час залежність від соціуму і нічого не вдієш. Начальство розпинає, ви, мовляв, геть людей цураєтесь. Підлеглі "насідають" і починають своє "ми цінуємо-любимо". Ну так то все липким стає, що розумієш- ...

враження від "Записок самашедшего"

Читаю зараз. Складається враження, що автор поруч- вже надто виражена присутність. Напевно, така була мета Ліни Костенко. Неначе нашепочує головному героєві, що і як занотовувати в щоденнику.... Цікаво. Цікавість підсилюється ще тим, що написано в реальному часі- неначе ти сам нотуєш... Розумію, чому "Записки самашедшего". Можливо. через 15-20 років саме так сприйматиме громада цей твір- думатимуть "Невже таке насправді відбувалося! Дурка якась, а ...