гойда раз, гойда два)
Мені років 13. Назбирала у бабці в садку малини повненьку макітерку, всілася на гойдалку, і, наспівуючи " бєлиє рози", поїдаючи пахнючу ягідку, починаю розгойдуватися... Аж очки заплющую від насолоди тої... Сонечко припікає, десь далеко розривається пес, не пускаючи, напевно, чужих, до свого двору... А я гойдаюся собі... У мене свої справи- я вирішила прикончити макітерку малинки і таки догойдатися( довго чекала на канікули, треба все і зараз)....
Гойда раз, гойда два.. Гойдаються дерева....
Геть забула за те, що вестибюлярний апарат у мене таки слабенький. Примружила очі від задоволення, що нарешті гойдалка, малина, і канікульний парадиз...
Гойда раз.... і далі нічого не розумію- як це мені голова завелася, і я завалилася з тої гойдалки.... Летіла " перевертом"- через себе " навернулася". Не повірете- жодна ягідка не постраждала, жодна з макітерки тієї не випала!
В голові паморочиться, а ягідки запашні, росою вбрані, визирають із макітерки... Насміхаються, певно. Еге ж, постраждала тільки моя МАКІТРА, та, що на плечах...
Гойда, гойда, гойдашечки. Є три доні в комашечки. Одна хату замітає.Друга платтячко латає. А ледаща- непутяща до роботи не береться, каже платтячко зімнеться...Коли була мала, мене увесь час запитували " а ти яка з тих комашечок?". Усе сподівалися, що саме та, відповім, що хату заміта, чи плаття лата. Та я відповідала чесно- я та, що поміж квітами... Чесність моя нікому не подобалась, і мене вчили , що краще за третю оті дві, роботящі.... Думали, бідолашні, що такою і виросту., що тільки " поміж квітами"..)
Чомусь зараз пригадала ту гойдалку, і себе- ту, що врятувала півмакітри( все я так і не з,їла- зараз і уявити не можу як би я усю ту ягоду " впорола" ) малини.
Найцінніше,що у нас є, це пам,ять.Коли ми пам,ятаємо, ми живі.. І живі ті, і те, кого і що ми пам,ятаємо...
Мої спогади мене тішать. І не тільки мене. Мої діти думають, що я саме та, що хату підмітає, і платтячко латає. І коли я їм розповідаю, що я якраз мріяла про те, щоб тільки " поміж квітами", вони на мене дивляться здивовано...
Я тішуся, що у мене була гойдалка між двох здоровенних дерев- білої черешні і " зимової" яблуні. І була ціла макітра малини...
Гойда раз, гойда два.Гойдаються дерева. Дерева- дерева.. Наша королева... Наша королева сіла на лева... Гойда раз, гойда два...
п.с. Щойно у Марічки своєї запитала " а ти, доню, котра з комашечок?". Відповіла доня чесно :" Та, що поміж квітами"....)