з пролєтарія- в аристократа, хай йому грець!

Нещодавно чула по ТБ черговий виступ Азарова( паном важко, пардон, назвати дядька цього)... Сказав, що прийшов час молитися... Ну, що тут скажеш. Спочатку руйнували церкви, посилали у вигнання духовенство, а тепер, бачте, "прийшов час молитися"... Я рідко коли гніваюсь на людей, а тут просто з мене лило словами- афоризмами, що межували з лайкою.
Мій дідусь був священником. Богові та парафіянам віддав більше 50 років , за що мав велику повагу серед людей, і, сподіваюсь, Бога теж мало чим прогнівав. Були у нього скрутні стосунки з владою, переважно через те, що колись відмовився "сотруднічать". За те і страждав- податками обкладдала тая влада нестерпними. Керувала-стежила, викликала "до кабінетів", а хрестити та вінчати не припиняла( хоча і за замкненими дверима).
Але Азарову не вірю, як не крути! Нема у нього іскри Божої, ну нема і все! Як він до нас звертається! Дратуємо ми його, коли у нас з грошима не складаються стосунки, коли тарифи європейські, а прибутки бомжацькі, коли гречка десь поділася і нам методично рекламують якусь гидоту закордонну, про яку аграріїї кажуть "навіть худОба не їсть тому що гірке та ненависне". А він що на те відповідає "Кто-то там визжит по поводу.....". Це ми з вами "Візжим"- "Я, ти, он,она-вместе целая страна!"(згадала С.Ротару- колись мирний такий танок у нас в школі був- щось накшталт "всє вмєстє всєх побєдім!").

Тепер каже, що час молитися прийшов.

Час для молитви був завжди. Питання в тому, до якого табору ти належав- до тих, хто молився, постився, чи просто смиренно жив, чи до того, хто тільки і знав, що звітувати "народ и партія єдіни!".

Тепер ще одне виникло. Всі тепер нагло пруться в дворяни та аристократи. Спочатку тих дворян та аристократів били та вбивали, а тепер самі хочуть якийсь герб собі на пузо купити і бити себе кулаками туди ж "моя бабця з інститута шляхетних дівиць, мене навчала,  тоді було нескромно...". А зараз, наче, вже скромно:) Сміх та гріх!
 

І так мені стало ненАвисно жити в цій новій державі, що аж самій страшно! Ну чому ми такі???? Ну чому розумні дурних вибирають??? Чи, можливо, вони там не такі і дурні, що змушують НАС обирати ЇХ. Точно,це ми такі дурні, а вони розумні. Тільки так, як вони це розуміють....
 

Чому у нас не цінують людей-постатей- науковців, митців???? Чому для того, щоб почали говорити прекрасні слова, потрібно вмерти, а згодом ще сотню разів перевернутися в труні, коли не віриш своїм вічним вже вухам, коли про тебе "такий вже був! як ми його могли втратити! ой-ой-ой, горе яке для нації"...
Чому мене розуміє іноземець і готовий втілити мої ідеї в життя, при тому завжди готовий вислухати! Чому я відчуваю, що чужа в своїй країні! Чому за мене мову вибирають, коли наполегливо "рекомендують" не лізти туди, куди не просять!? Чому я повинна когось боятися, якщо я нічого поганого не зробила ще!? Тому що бабця моя за мене боїться. Тому що не хоче мені повторення своєї долі- долі православної матушки, що усе життя віддала Богу та Церкві, а їй за це..... і субсидію не дають....
То що то за держава така, яку я ніяк вивчити не можу.....